Європейський суд з прав людини ухвалив перше рішення у справі «Україна проти Росії»

Справа стосується звинувачень України на адресу Російської Федерації щодо адміністративної практики системних порушень прав людини у Криму. Суд вважає, що Україна надала достатньо доказів численних порушень, включаючи нелюдське поводження та катування, порушення права на справедливий судовий розгляд та дискримінацію. Судді також підтвердили, що у справі є багато первинних доказів того, що Росія могла застосувати адміністративну практику викрадень, жорстокого поводження та незаконних затримань, рейдів приватних будинків, придушення неросійських ЗМІ, експропріацію майна без компенсації та можливе порушення етнічних прав та прав меншин.

Перш, ніж розглянути питання щодо практики адміністративних порушень, суд вивчав обставини того, чи мала Росія «юрисдикцію» на території Криму з 27 лютого 2014 року. Судді дійшли висновку, що факти, які навів український Уряд, справді свідчать про те, що Росія вже тоді таку «юрисдикцію» мала. Було взято до уваги надані Україною докази щодо розміру і обсягів посиленої російської військової присутності в Криму з січня по березень 2014 року. Це відбувалося без згоди української влади. Доказів щодо загроз для російських військ, дислокованих у Криму відповідно до двосторонніх угод між Україною та Росією, суд не виявив.

Судді також визнали звіт українського Уряду достатнім та послідовним протягом усього розгляду справи. Україна надала детальну та конкретну інформацію, підкріплену доказами того, що російські війська не були пасивними спостерігачами, але брали активну участь у подіях в Криму з 27 лютого 2014 року. Суд також взяв до уваги заяви президента Росії Володимира Путіна щодо його намірів стосовно Криму. Йдеться, зокрема про заяву від 22 лютого, де на зустрічі з керівниками силових структур Путін заявив, що ухвалив рішення «розпочати роботу з повернення Криму до складу Російської Федерації», а також про його інтерв’ю російському пропагандистському каналу 2017 року.

Водночас, суд не знайшов достатньо доказів на підтвердження позовів про адміністративну практику вбивств та розстрілів, затримання іноземних журналістів та націоналізації майна українських солдатів, а тому ці позови відхилив.

На сьогодні Україна ініціювала п'ять справ проти Росії, які перебувають на розгляді в Європейському суді з прав людини. До суду також надійшло понад 7000 індивідуальних заяв щодо розгляду подій у Криму та Азовському морі та бойових дій на Сході України.