Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Україна досі не має відповіді — яким шляхом рухатися у кожній галузі в напрямі екологізації»

Паризька угода — це міжнародний документ з питань клімату, який було ухвалено у грудні 2015 року. Вона спрямована на обмеження глобального потепління до рівня нижче 2°C і продовження зусиль щодо його обмеження до 1,5°C. Це перший в історії документ у сфері захисту клімату, який юридично зобов’язує. Україна ратифікувала Паризьку угоду в 2016 році. Оновлений національно-визначений внесок України має окреслити рівень скорочення викидів парникових газів до 2030 року та врахувати цілі сталого розвитку ООН. Розробка та подання НВВ є обов'язковою вимогою Паризької угоди, другий Національно визначений внесок має бути поданий Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату до кінця 2020 року. Він має містити цілі щодо скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату до 2030 року. 

Міністерство захисту довкілля презентувало результати моделювання викидів парникових газів в Україні за 4 сценаріями:

• базовим, який не передбачає структурних змін в енергетиці та економіці країни;
• референтним або сценарієм поточної політики, який полягає у повній імплементації чинного європейського законодавства, включно з Енергетичною стратегією, Стратегією поводження з відходами тощо;
• сценарієм кліматично-нейтральної економіки, що повністю відповідає цілям Паризької угоди;  
• комбінованим сценарієм чутливості, за якого Україна зможе дійти до поставлених амбітних цілей до 2070 року, однак за менших інвестиційних витрат порівняно з попередніми сценаріями. 

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що різні стратегії, презентовані Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України не дають чіткої відповіді на питання — який саме сценарій обирає Україна.  «Я почула розрахунки різних варіантів того, як ми будемо рухатися, але, наскільки я розумію — рішень щодо обрання шляху на сьогодні немає», — заявила вона. 

Учасники дискусії наголосили на важливості дотримання Україною своїх зобов'язань за Європейською Зеленою угодою. Ця Угода була офіційно представлена Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Європарламенті 11 грудня 2019 року. Зелена угода має на меті і визначає засоби перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року. Окрім ЄС, про свої наміри досягти кліматичної нейтральності заявили й інші країни — Корея, Канада та Японія також до 2050, Китай — до 2060 року. Україна теж задекларувала свою зацікавленість щодо участі в цьому процесі.

Учасники слухань також зауважили, що внаслідок екологізації економічних та суспільних процесів не тільки відбувається суттєве скорочення викидів парникових газів, а відповідно і зміна виробничих процесів, моделей поведінки та звичних правил. «Будь-яка амбітна задача, яку ми перед собою ставимо, потребуватиме серйозних інвестицій, додаткових коштів, і це тільки частково може бути мобілізовано всередині України», – заявила голова Комітету і додала, що Україна має розраховувати і на зовнішні безповоротні кошти, і кредитні, й інвестиційні кошти, які будуть потрібні в процесі імплементації змін.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також наголосила на тому, що Комітет з питань інтеграції України до ЄС 11 вересня вже проводив слухання щодо участі України у Європейському Зеленому курсі. За результатами цих слухань було ухвалено великий перелік рекомендацій Уряду та міністерствам щодо імплементації змін, враховуючи зобов'язання України в рамках Європейської зеленої угоди. Про слухання Комітету з питань інтеграції України до ЄС щодо участі України у Європейському Зеленому курсі ми писали тут. 

На думку голови Комітету, зараз важливо скоординувати зусилля комітетів, які дотичні до забезпечення участі України у Європейському Зеленому курсі, і закріпити за проведенням комітетських слухань статус одного з офіційних майданчиків залучення всіх секторів і ключових зацікавлених сторін. Такі майданчики потрібні, зокрема, для обговорення необхідного законодавства та формування пропозицій до переговорної позиції України.

Раніше, під час слухань 11 вересня, Іванна Климпуш-Цинцадзе наполягала на важливості з боку Кабміну продемонструвати Дорожню карту, за якою Україна та ЄС разом будуть рухатися до поставлених цілей. Поки немає інформації про реакцію ЄС на цю Дорожню карту українського Уряду.