Головна > Текстові публікації > Новини

Угода про асоціацію

01 березня 14:46
Путівник для здійснення аналізу відповідності проектів законів зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС
посилання...
01 жовтня 15:13
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони посилання...

Діяльність Комітету

Відео Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS

Восьме засідання Парламентського комітету асоціації

16 Фото

Участь Постійної делегації ВР України у 138 асамблеї Міжпарламентського союзу

26 Фото

Комітетські слухання на тему: «Державна стратегія позиціонування України в світі»

26 Фото

12 листопада 2020, 23:45

Що таке Стратегія ЄС із біорозмаїття і як вона допоможе відновити природу

Європейська комісія ініціювала глобальну кампанію на підтримку біорозмаїття на планеті «Об’єднані заради біорозмаїття». Мета цієї комунікаційної кампанії — привернути увагу до необхідності захисту природи та мобілізувати задля цього усі можливі зусилля.

З цією метою Єврокомісія звернулася до національних парків, океанаріумів, ботанічних садів, зоопарків, наукових та природничих музеїв, дослідницьких центрів, із закликом об'єднати зусилля та підняти тему загроз природі.

«Усі види — від бактерій до ссавців, від рослин до комах, — це шматочки великої загадки життя. Всі вони пов’язані і залежать один від одного. Проте один вид, наш вид, зараз відповідає за кліматичну кризу та природну кризу, що спричиняє значні втрати біорозмаїття. Знищуючи земні екосистеми, ми, люди, ставимо під загрозу свою їжу, своє здоров’я, економіку та власне майбутнє», — заявив Вірджиніюс Сінкявічюс, комісар ЄС з питань довкілля. Він додав також, що ботанічні сади, зоопарки, природні парки, музеї, дослідницькі центри та акваріуми показують людям, що потрібно захищати та відновлювати на планеті. «Нам необхідно терміново вжити заходів на всіх рівнях, від місцевого до глобального, інакше наш єдиний шанс побачити природу — лише в цих установах. Це було б найбільшою невдачею людства. Настав час відновити зв’язок з природою», — додав Вірджиніюс Сінкявічюс.

На почтаку червня цього року Європейська Комісія ухвалила нову Стратегію ЄС щодо біоріозмаїття та пов’язаний з нею План дій до 2030 р. – довгостроковий план охорони природи та відновлення деградованих екосистем.

Стратегія біологічного розмаїття має на меті підвищити стійкість суспільства до майбутніх загроз, таких як вплив кліматичних змін, лісові пожежі, продовольча безпека чи спалахи захворювань.
У документі також наголошено, що пандемія COVID-19 зробила необхідність охорони та відновлення природи ще більш нагальною. «Пандемія – це усвідомлення зв’язків між нашим власним здоров’ям та здоров’ям екосистем. Ризик виникнення та поширення інфекційних захворювань збільшується пропорційно до знищення природи. Захист та відновлення біорозмаїття та екосистем є ключовим фактором для підвищення нашої стійкості та запобігання виникненню та поширенню майбутніх захворювань», — йдеться в стратегії.

Що передбачає Стратегія ЄС з біорозмаїття?

Стратегія містить конкретні зобов’язання та дії, які мають бути виконані на території ЄС до 2030 року, зокрема:
•    створення більш масштабної мережі природоохоронних та заповідних територій. Щонайменше 30% суші та 30% моря, за вимогами документа, повинні мати природоохоронний статус.
•    Принаймні третина територій, що перебувають під охороною – 10% суходолу та 10% морських акваторій мають бути під суворою охороною. Особлива увага має бути приділена пралісам та старовіковим лісам, торфовищам, лукам, заболоченим територіям.
•    Створення екологічних коридорів для запобігання генетичної ізоляції, забезпечення міграції видів та підтримання здоров’я екосистем.
•    забезпечення ефективного управління всіма охоронюваними територіями, визначені чіткі цілі та заходи щодо їхнього збереження та належний моніторинг.
Ключові зобов’язання до 2030 року:
1. Законодавчо захищені мінімум 30% суходолу та 30% морських акваторій ЄС і поєднані екологічними коридорами, як частина Транс-Європейської Екомережі.
2. Суворо охороняється щонайменше третина заповідних територій ЄС, включаючи всі праліси, що залишилися в ЄС, і старовікові лісові масиви.
3. Забезпечене ефективне управління всіма охоронюваними територіями, визначені чіткі цілі та заходи щодо збереження та здійснюється належний моніторинг.

«Стратегія біорозмаїття є ключовим фактором для підвищення нашої стійкості, запобігання виникненню та поширенню майбутніх захворювань, таких як зоонози, тому що знищуючи природу з безпрецедентною швидкістю — а зараз близько 1 мільйону видів загрожує вимирання упродовж лише кілька десятиліть — ми фактично ставимо під загрозу власне життя, здоров'я та добробут», — заявив виконавчий віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс.

План ЄС з відновлення природи

Разом зі Стратегією ЄС щодо біорозмаїття Єврокомісія запропонувала і План відновлення природи. Цей план – це низка конкретних заходів щодо відновлення до 2030 року екосистем у ЄС.
План передбачає такі кроки:
•    Законодавчі цілі ЄС із відновлення природи мають бути сформульовані до 2021 року. До 2030 року відновити території деградованих екосистем;
•    досягти позитивної тенденції збереження середовища та видів;
•    кількість запилювачів має зрости;
•    використання хімічних пестицидів знизити на 50%;
•    досягти високого ступеню ландшафтного розмаїття щонайменше на 10% сільськогосподарських угідь;
•    щонайменше 25% сільськогосподарських угідь має перейти під органічне землеробство;
•    посадити в країнах ЄС три мільярди нових дерев;
•    відновити щонайменше 25 000 км річок та інші.

Для досягнення цих цілей Європейська Комісія працює над створенням структури та механізмів моніторингу, щоб стежити за прогресом у виконанні та коригувати цей процес. Також велику увагу для досягнення поставлених цілей буде зосереджено на дослідженнях, інноваціях та обміні знаннями. Комісія у тісній співпраці з Європейським агентством з навколишнього середовища вже відкрила Центр знань про біорозмаїття.

Для подолання втрат біорозмаїття та відновлення екосистем потрібні значні інвестиції як на рівні окремих країн ЄС, так і на загальноєвропейському рівні. З цією метою Європейський Союз планує максимально використати усі необхідні програми та інструменти для залучення цього фінансування. У наступному довгостроковому бюджеті ЄС 25% буде  закладеного на цілі, пов’язані із захистом клімату і велика частина цих коштів буде спрямована на біорозмаїття.