Головна > Текстові публікації > Новини

Угода про асоціацію

01 березня 14:46
Путівник для здійснення аналізу відповідності проектів законів зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС
посилання...
01 жовтня 15:13
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони посилання...

Діяльність Комітету

Відео Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS

Восьме засідання Парламентського комітету асоціації

16 Фото

Участь Постійної делегації ВР України у 138 асамблеї Міжпарламентського союзу

26 Фото

Комітетські слухання на тему: «Державна стратегія позиціонування України в світі»

26 Фото

14 липня 2020, 13:23

Законопроєкти про медіа: не суперечать євроінтеграційним зобов’язанням України, але потребують доопрацювання

Сьогодні на позачерговому засіданні Комітет з питань інтеграції України до ЄС розглянув два законопроєкти про медіа — це проєкт Закону №2693-д та №2693-2, який є альтернативним до спрямованого 19 травня 2020 р. Верховною Радою України на повторне перше читання законопроєкту №2693 про медіа.

У своєму висновку Комітет вказав, що обидва проєкти за своєю метою не суперечать зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію, але потребують доопрацювання, оскільки не повною мірою враховують положення Директиви 2010/13/ЄС в редакції Директиви № 2018/1808/ЄС.

Що це за Директива 2010/13/ЄС?

Це офіційний документ Європейського Парламенту та Ради Європи 2010/13/ЄС від 10 березня 2010 року про узгодження у державах-членах положень щодо надання аудіовізуальних медіа послуг. Із плюсів законопроєктів — вони обидва, на думку членів Комітету, загалом відповідають меті згаданої Директиви, тобто створені задля забезпечення належного функціонування медіа ринку, функціонування національного регуляторного органу (в Україні це Нацрада з питань телебачення та радіомовлення), мають сприяти культурному різноманіттю, просувати та підтримувати медіаграмотність.

Разом з тим, обидва опрацьовані законопроєкти, за висновком Комітету, не враховують такі положення Директиви:

  • Положення законопроєктів не повною мірою враховують вимоги, що провайдери медіапослуг, які перебувають під юрисдикцією держав-учасниць, надають доступ до інформації про свою структуру власності, у тому числі про бенефіціарних власників. Такі заходи, за умовами Директиви, мають забезпечувати дотримання фундаментальних прав, зокрема, на приватне й сімейне життя власників.
  • Директива визначає, що персональні дані неповнолітніх, зібрані чи іншим чином отримані провайдерами медіапослуг, заборонено опрацьовувати з комерційною метою, зокрема, для прямого маркетингу та поведінкової реклами. Такі гарантії не враховано в положеннях обох законопроєктів.
  • Директива передбачає, що надання інформації про надзвичайні події, в тому числі публічні повідомлення та оголошення під час стихійних лих, що стають відомими громадськості через аудіовізуальні медіапослуги, повинне відбуватися у спосіб, доступний для осіб з інвалідністю. Норми, якими врегульовується зазначене, відсутні в законопроєктах.
  • Держави-учасниці повинні забезпечити, щоб провайдери медіапослуг, які перебувають під їхньою юрисдикцією, не транслювали кінематографічні твори у строки, що перевищують строки, визначені з правовласниками. Такі гарантії відсутні в обох законопроєктах.
  • Статтею 9 Директиви 2010/13/ЄС заборонено всі форми аудіовізуальних комерційних повідомлень про сигарети та інші тютюнові вироби, а також електронні сигарети і заправні контейнери, забороняється спеціально спрямовувати аудіовізуальні комерційні повідомлення про алкогольні напої на неповнолітніх, а також заохочувати надмірне споживання таких напоїв, що не враховано в положеннях законопроєктів.
  • Директива забороняє телепродаж лікарських препаратів, що підлягають маркетинговій авторизації, а також телепродаж медичного лікування. Такі норми також відсутні в законопроєктах.
  • Директива вказує, що держави-учасниці повинні забезпечити чітке визначення у законодавстві компетенції та повноважень національних регуляторних установ чи органів, а також способи їхньої підзвітності. В обох законопроєктах, на думку Комітету, перелік повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, не є вичерпним.

За висновком Комітету, обидва проєкти Законів про медіа потребують доопрацювання, щоби врахувати згадані положення Директиви 2010/13/ЄС в редакції Директиви № 2018/1808/ЄС, зокрема, в частині визначення повноважень національного регуляторного органу; сприяння більш широкому доступу осіб з інвалідністю до послуг, що надаються провайдерами медіапослуг; заборони обробляти персональні дані неповнолітніх, зібрані чи іншим чином отримані провайдерами з комерційною метою, в т.ч. для прямого маркетингу, профілювання та поведінкової таргетованої реклами.