#НаОпрацюванніКомітету
законопроєкт
№3427, який пропонує внести зміни до Закону України «Про рекламу»,
щоб на законодавчому рівні заборонити дискримінацію в рекламі за
ознакою статі.
Що таке дискримінаційна за ознакою
статі реклама?
Реклама — це інформаційне повідомлення, мета якого — популяризувати
товари, видовища, послуги з метою привернути увагу покупців. Наразі в
українському законодавстві немає поняття дискримінаційної реклами. Хоча
підстав для запровадження такого поняття більше, ніж достатньо. Щороку
до Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та
захисту споживачів, а також до Уповноваженої Верховної Ради України з
прав людини надходить понад 500 скарг щодо виявлених фактів
дискримінації за ознакою статі у рекламі. У 2019 році за розповсюдження
такої реклами її замовники сплатили понад два мільйони гривень штрафів.
Законопроєкт №3427 пропонує, нарешті, внести в Закон про рекламу
визначення дискримінаційної реклами і загалом вивести це у правове
поле, щоб відповідальність перед суспільством за некоректні меседжі у
рекламі була передбачена законом. Отже, проєкт пропонує дати таке
визначення дискримінаційної реклами: це реклама, яка містить чи
використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за
ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших
переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального
походження, громадянства, сімейного та майнового стану тощо.
І окремо законопроєкт №3427 дає визначення реклами, дискримінаційної за
ознакою статі. Це — реклама, яка містить твердження та/або зображення
про:
- інтелектуальну, фізичну, соціальну чи іншого виду перевагу
однієї статі над іншою;
- про стереотипність ролі чоловіка та жінки, що обмежує свободу
життєвого вибору людини;
- принижує гідність людини за ознакою статі;
- демонструє насильство за ознакою статі;
- містить зображення тіла людини (частини тіла) виключно як
сексуального об’єкту з метою привернення уваги споживача до сексуальних
стосунків, що не мають прямого відношення до рекламованого продукту чи
способу його споживання.
Які санкції чекають на порушників?
Законопроєкт №3427 пропонує відповідальність за дискримінаційну рекламу
покласти на рекламодавця, який замовив її виготовлення. У разі
виявлення в рекламі дискримінаційних ознак рекламодавець має сплатити
штраф у п'ятикратному розмірі від мінімальної заробітної плати на
момент виявлення порушення. У разі ж повторного вчинення порушення
рекламодавець зобов’язаний буде сплатити штраф у тридцятикратному
розмірі вартості розповсюдженої реклами.
Чому дискримінаційна за ознакою статі
реклама небезпечна?
Дослідження маркетологів доводять, що дискримінаційні меседжі в рекламі
можуть завдавати не тільки до економічної, а й психологічної та навіть
фізичної шкоди людям у повсякденному житті. Адже реклама не просто
відображає, але й формує соціальні відносини, оскільки тиражується
великими накладами, створюючи інформаційне поле, яке транслює моделі
соціальної поведінки. А ще дискримінаційна за ознакою статі реклама
закріплює гендерні стереотипи та негативно впливає і на свідомість
дорослих споживачів реклами, і на формування світогляду молодих людей
та дітей.
Що каже міжнародне право щодо
дискримінаційної за ознакою статі реклами?
Основним міжнародним документом, який протидіє дискримінації за ознакою
статі, є Конвенція ООН з ліквідації усіх форм дискримінації щодо жінок.
Відповідно до статті 5 цієї Конвенції, держави-сторони вживають усіх
необхідних заходів, щоб змінити соціальні та культурні моделі поведінки
чоловіків і жінок і викоренити забобони, звичаї та інші прояви, що
ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї статі над
іншою або стереотипності ролі чоловіків і жінок.
27 березня 2019 року було ухвалено Рекомендацію CM/Rec(2019)1 Комітету
міністрів Ради Європи країнам-членам щодо запобігання сексизму та
боротьби з ним. Цей документ рекомендує країнам-учасницям на рівні
національного законодавства заборонити сексизм у ЗМІ та рекламі.
Положення щодо недискримінації, в тому числі за ознакою статі,
передбачені також Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом,
Стратегією гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки,
Глобальними цілями сталого розвитку ООН.
Свій висновок щодо відповідності законопроєкту №3427 праву ЄС Комітет
оприлюднить на засіданні 17 червня.