Проєкти нового Трудового кодексу України і новий Закон про працю

На засіданні 17 березня Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з ЄС визнав такими, що не суперечать зобов’язанням України, відповідно до Угоди про асоціацію та праву ЄС, проєкти Трудового кодексу №2410, 2410-1 та проєкти Законів про працю №2708-1, №2708-2. Утім, щодо цих документів у членів Комітету є низка зауважень. Стосуються вони, зокрема, тих статей, де йдеться про обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі тощо. Також законопроєкти, за результатами їхнього розгляду, рекомендовано доопрацювати з метою повного врахування та належної імплементації положень права ЄС та конвенцій МОП.

Комітет розглянув також проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту персональних даних, форм та умов надання згоди на їхню обробку №2671-1. Цей документ пропонує, зокрема, скасувати право Міністерства фінансів отримувати і обробляти персональні дані громадян без їхньої згоди. Органи ж державної влади та місцевого самоврядування зможуть обробляти персональні дані виключно за умови наявності згоди. Цей проєкт, на думку членів Комітету, за своєю метою не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері євроінтеграції, однак, не в повному обсязі враховує положення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 та потребує висновку Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Такими, що не суперечать праву ЄС було визнано також законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи» № 2571-2, №2571-3.

Законопроєкти № 2338 та № 2338-1, якими, зокрема, пропонується внесення змін до Податкового кодексу України, за результатами їхнього розгляду було визнано такими, що не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, однак положення щодо набуття чинності проєктами законів потребують приведення у відповідність до принципу стабільності та передбачуваності податкового законодавства. Вони передбачають збільшення граничних обсягів доходу для першої, другої та третьої груп суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, а також запровадження нульової ставки для першої групи платників єдиного податку щодо діяльності з надання побутових послуг населенню.

Збільшити граничний обсяг доходу, передбаченого для платників єдиного податку другої групи до 5000000 гривень та третьої групи до 7000000 гривень пропонують автори законопроєкту № 2437. Висновок Комітету за результатами його розгляду — запропоновані зміни до Податкового кодексу України не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, однак положення щодо набуття чинності проєктом закону потребують приведення у відповідність до принципу стабільності та передбачуваності податкового законодавства.

Аналогічний законопроєкт №2437-1 граничні обсяги доходу для платників єдиного податку пропонує зробити ще більшими — першої групи з 300 тис. гривень до 1 млн. гривень, другої групи з 1,5 млн. грн. до 5 млн. гривень та третьої групи з 5 млн. до 10 млн. гривень. Законопроєкт не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції. Зауваження такі ж, як і до проєкту №2437 — набуття чинності проєктом закону потребують приведення у відповідність до принципу стабільності та передбачуваності податкового законодавства.
Таким, що не відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, було визнано законопроєкт №2070 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення привабливості території Луганської та Донецької областей.