Комітет Верховної Ради України

Про це голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила у п'ятницю, 11 вересня, на комітетських слуханнях, присвячених Європейському Зеленому курсу.

Європейська Зелена угода — це стратегія ЄС, що передбачає перетворення Європи до 2050 року на перший кліматично нейтральний континент зі стійкою економікою, вільною від викидів СО2 та незалежною від викопних ресурсів. Україна задекларувала свою зацікавленість щодо участі в цьому процесі. Голова Комітету зазначила, що представники Парламенту зацікавлені в тому, щоб бути максимально долученими до процесу виконання Україною перетворень, які передбачає Зелена угода. Іванна Климпуш-Цинцадзе також зауважила, що багато заходів у цьому процесі стануть для України викликом, але відкладати їх реалізацію безвідповідально. «Ми зацікавлені в безпеці наших громадян, і долучення до Європейської Зеленої угоди — це не вимоги європейців, це про те, як забезпечити внутрішні реформи і безпеку кожного українця», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також наголосила на важливості з боку Уряду продемонструвати Дорожну карту, за якою Україна та ЄС разом будуть рухатися до поставлених цілей.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина повідомила, що місяць тому робоча група з участі України у Європейський Зеленій угоді сформувала позиційний документ, в якому визначено, яким чином буде відбуватися долучення України до Європейського Зеленого курсу. Ольга Стефанішина також переконана, що участь України в Зеленому курсі — це двосторонній процес, в якому Україна має розділяти амбітний порядок денний Європейського Союзу, а Європейський Союз має враховувати зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію при формуванні політик в межах Європейської Зеленої угоди.

Депутатка Європейського парламенту Віола фон Крамон-Таубадель переконана, що долучення до Європейської Зеленої угоди для України — це хороша можливість реформувати головні сфери своєї економіки, а також це запорука енергетичної незалежності. «Для України Зелена угода — це не стільки про клімат, як про енергетичну безпеку країни, про ваш суверенітет і автономію», — заявила  Віола фон Крамон-Таубадель. Вона додала також, що участь у Зеленому курсі — це нагода деолігархізувати українську енергетику і принести в країну інновації.

Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас зазначив, що Європейська Зелена угода — це стратегія і ключовий пріоритет ЄС. «Те, що Україна виявила бажання приєднатися до імплементації Зеленої угоди, свідчить, що українські політики, суспільство і бізнес усвідомлюють важливість трансформацій, які передбачає Зелена угода», — заявив Матті Маасікас. Він також додав, що Україна та ЄС уже працюють разом у сфері енргоефективності, зокрема, реалізовують програму з модернізації старих багатоквартирних будинків «Енергодім.» Разом із тим Посол ЄС висловив занепокоєння деякими законодавчими ініціативами у Верховній Раді, як от проєктом закону №2458 щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг. Цей проєкт, на думку Голови представництва ЄС, може зашкодити роботі реалізації успішної програми «Енергодім». (Проєкт №2458 також критикує спільнота ПРООСББ, як такий, що намагається «відкотити» назад більшість реформ у сфері надання житлово-комунальних послуг).
Матті Маасікас також анонсував програму підтримки України на шляху реалізації змін, які передбачає Європейська Зелена угода. Бюджет цієї програми — 10 мільйонів євро. Ці кошти будуть спрямовані на досягнення цілей і подолання викликів у процесі реазізації Україною перетворень.

Янез Копач, голова Секретаріату Енергетичного Співтовариства, зауважив, що саме бюджет на виконання вимог в рамках Зеленої угоди може стати для України найбільшим викликом. Однак на допомогу у цьому процесі, за словами пана Копача, прийдуть міжнародні партнери, а також Україна сама має змогу акумулювати ці кошти, переглянувши політику у сфері оподаткування викидів СО2 великими підприємствами. За словами пана Копача, Україна сьогодні має дуже низьку ставку «вуглецевого податку». В Україні цей податок складає 10 гривень за тонну, тоді, як у Європі — 25 євро за тонну викидів СО2. Від цього, за словами голови Секретаріату Енергетичного Співтовариства, виграють лише власники великих підприємств, і ця практика має бути ліквідована. Якщо Україна, вважає Копач, запровадить адекватний податок на викиди, це допоможе забезпечити потрібну основу бюджету для того, аби виконати заходи в рамках Зеленої угоди.

У комітетському обговоренні Європейської Зеленої угоди взяли участь також народні депутати, керівники та заступники профільних міністерств, представники громадянського суспільства, бізнесу та експерти.

Олена Павленко, керівниця центру DIXI group зауважила, що у ЄС вже розроблено 10 стратегічних документів щодо реалізації поставлених у Зеленій угоді цілей. Вона закликала до того, щоби всі причетні до цієї реалізації в українському Уряді знали про ці документи, що дало б змогу зробити співпрацю України з ЄС у цьому напрямку предметною, а не загальною.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС, підсумовуючи слухання, також зауважила, що в Україні сьогодні існує проблема недовикористання кредитних і фінансових можливостей, в тому числі отримання навіть безповоротної допомоги від Європейського Союзу. Іванна Климпуш-Цинцадзе запропонувала подати запит від Комітету до Уряду щодо використання наданої ЄС допомоги, зокрема в галузі енергетики.

Комітет з питань інтеграції України до ЄС за результатами слухань сформує, оприлюднить та передасть Уряду рекомендації щодо імплементації Україною заходів в рамках Європейської Зеленої угоди. Запис прямої трансляції слухань доступний за посиланням.