Головна > Текстові публікації

Угода про асоціацію

01 березня 14:46
Путівник для здійснення аналізу відповідності проектів законів зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС
посилання...
01 жовтня 15:13
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони посилання...

Діяльність Комітету

Відео Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS

Восьме засідання Парламентського комітету асоціації

16 Фото

Участь Постійної делегації ВР України у 138 асамблеї Міжпарламентського союзу

26 Фото

Комітетські слухання на тему: «Державна стратегія позиціонування України в світі»

26 Фото

03 серпня 2020, 13:18

Чим ми дихаємо і що маємо зробити, щоб відвернути кліматичний апокаліпсис?

Уявіть — для поглинання 1 тонни вуглекислого газу треба посадити 46 дерев! Україна серед країн Східного партнерства (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та власне Україна), на другому місці після Білорусі за рівнем забруднення повітря. У нас на людину припадає 4,39 тонни CO2. Тобто кожен із нас мав би посадити щонайменше 202 дерева, щоб допомогти довкіллю. Але чи допоможе це зупинити темпи знищення планети?

У світу є шість місяців, щоб запобігти великій климатичній кризі. І це не фантастичний апокаліптичний прогноз. Це прогноз  щодо стану довкілля одного з провідних експертів світу — директора Міжнародного енергетичного агентства Фатіха Біроля. Фатіх Біроль переконаний, що 2020й — останній рік, коли уряди держав світу можуть відвернути зростання рівня вуглекислого газу в атмосфері.

За підрахунками Міжнародного енергетичного агентства, в найближчі кілька місяців уряди планують витратити 9 трлн доларів у глобальному масштабі на порятунок своїх економік від кризи, спричиненої коронавірусом. За словами Біроля, саме пакети економічного стимулювання, створені в цьому році, будуть визначати стан глобальної економіки на найближчі три роки, і протягом цього часу держави мають зробити все, щоб запровадити механізми для того, щоби викиди почали різко і постійно падати, інакше цільові показники клімату будуть недосяжні.

«Наступні три роки визначать хід наступних 30 років і далі», — заявив Фатіх Біроль. За його словами, під час карантину через COVID-19 викиди вуглекислого газу у квітні знизилися в середньому на 17% у порівнянні з минулим роком, але вже з послабленням карантину знову зросли майже на 5% і цей показник вищий, ніж в той самий час торік.

У звіті,  опублікованому всередині червня, Міжнародне енергетичне агентство виклало глобальний план «зеленого відновлення». Урядам треба зосередити увагу на реформах у сфері виробництва та споживання енергії — йдеться у звіті. Вітряна і сонячна енергія повинні бути ключовими, так само, як підвищення енергоефективності будівель і виробництв, а також модернізація електричних мереж.

Якою є політика ЄС у сфері захисту довкілля?

На Паризькій конференції з питань клімату у грудні 2015 року 195 країн ухвалили першу в історії глобальну кліматичну угоду, що юридично зобов’язує. Вона спрямована на обмеження глобального потепління до рівня нижче 2°C і продовження зусиль щодо його обмеження до 1,5°C.
Дорожньою картою заходів, які мають допомогти Євросоюзу виконати умови Паризької угоди та створити ефективну, стійку та конкурентоспроможну економіку, є Європейська Зелена угода. Вона була офіційно представлена Президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Європарламенті 11 грудня 2019 року. Зелена угода має на меті і визначає засоби перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року, стимулюючи розвиток економіки, покращення здоров’я та якості життя людей, а також трансформуючи кліматичні та екологічні виклики на можливості у всіх сферах та політиках ЄС, гарантуючи справедливий та інклюзивний характер зеленого переходу.
Скорочення викидів CO2 має вирішальне значення для досягнення цієї мети, і ЄС працює зі Східними країнами-сусідами над підвищенням енергоефективності та скороченням викидів.

Як Україна має узгодити своє законодавство у сфері захисту довкілля із правом ЄС?

Україна ратифікувала Паризьку угоду в 2016 році. Але, окрім зобов’язань за цим документом, наша країна має також зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Зобов’язання України щодо заходів у сфері захисту довкілля регулюють Додатки XXX та Додаток XXXI  до Угоди про асоціацію. За умовами Угоди, Україна має контролювати та зменшувати вплив промислового забруднення на довкілля, відповідно до вимог Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року «Про промислове забруднення».

Які заходи має вжити Україна для імплементації Директиви ЄС про промислове забруднення?

•    законодавчі — треба ухвалити закони, спрямовані на захист довкілля;
•    технічні — створити реєстр забруднюючих речовин, великі промислові підприємства мають запровадити найкращі доступні технології та методи керування, щоб зменшити викиди в довкілля;
•    організаційні та інформаційні — забезпечити доступ громадськості до інформації про викиди в атмосферне повітря, а також запровадити механізм інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення. Підприємства, що забруднюють повітря, відповідно до Директиви 2010/75/ЄС, мають моніторити рівень забруднення та звітувати про це на офіційних сайтах, а також щодобово передавати таку інформацію до відповідних органів державної влади, які здійснюють контроль у галузі охорони атмосферного повітря.

Що вже зроблено на державному рівні в Україні для покращення стану довкілля?

За даними Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за 2019 рік, заплановані заходи у сфері захисту довкілля, згідно із зобов’язаннями України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, виконано лише на 28%. Що саме зроблено?

•   Постановою Кабміну затверджено Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Цей Порядок має на меті запровадити нову систему моніторингу за станом повітря та базові елементи управління якістю повітря, відповідно до положень Директиви 2008/50/ЄС та Директиви 2004/107/ЄС.
•    Розроблено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації».
•    Ухвалено законони щодо поводження з озоноруйнівними речовинами, фторованими парниковими газами, а також щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
•    Схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення.

Скільки триватиме реформування інфраструктури та законодавства, щоб виконати вимоги в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС щодо захисту довкілля?

Розпорядженням Уряду від 22 травня 2019 р. схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення. Впровадження Концепції здійснюватиметься до 2028 року протягом трьох етапів.

Перший етап (2019-2021 роки).
Протягом першого етапу планується: на законодавчому рівні закріпити засади — як запобігти, зменшити та контролювати промислове забруднення. Для цього мають бути ухвалені відповідні закони. На цьому етапі також має бути створена електронна інформаційна система, яка відображатиме фактичні обсяги промислового забруднення довкілля в Україні.

Другий етап (2022-2024 роки).
Протягом другого етапу має бути створено перелік найкращих доступних технологій і методів управління в хімічній промисловості та поводженні з відходами. Це дасть нам змогу виконати вимоги додатка 1 до Директиви 2010/75/ЄС.

Третій етап (2025-2028 роки).
На цьому етапі планують далі удосконалювати нормативно-правову базу у сфері промислового забруднення, а також забезпечувати реалізацію механізму інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення.

Очікувані результати:

•    промислове забруднення, зокрема, зменшення викидів у повітря зі стаціонарних джерел має зменшитися до 2030 року на 22,5% від обсягу викидів у 2015 році;
•    викиди забруднених стічних вод у 2030 році мають знизитися до 5 відсотків загального обсягу таких викидів, порівняно з 15,7% у 2015 році;
•    національне законодавство про охорону довкілля буде приведено у відповідність із правом ЄС у сфері промислового забруднення.

Ключові завдання на 2020 рік:

•    Україна має оновити Додаток XXX та Додаток XXXI до Угоди про асоціацію (Додатки, які регулюють сферу захисту довкілля);
•    ухвалити закони, які регулюють відносини у сфері управління відходами, промислового забруднення, поводження з генетично модифікованими організмами, доступу до екологічної інформації;
•    розробити та затвердити комплексний Національний план з енергетики та зміни клімату на 2021—2030 роки, стратегії з адаптації до зміни клімату;
•    ухвалити підзаконні нормативно-правові акти у сфері поводження із контрольованими речовинами та товарами, що їх містять.

Серед здобутків 2020 року — 14 квітня 2020 року Верховна рада посилила відповідальність за забруднення повітря, ухваливши законопроєкт №2339 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження навколишнього середовища (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря і знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу)». Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, відтепер каратиметься штрафом від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого. Також Україна приєдналася до Європейської системи онлайн висвітлення даних про якість атмосферного повітря, і вже розпочався автоматизований процес передачі даних про якість повітря з серверів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в систему індексу якості повітря Європейського екологічного агентства. Україна — друга країна Східного партнерства після Грузії, яка змогла забезпечити всі технічні вимоги для організації процесу передачі даних.

Роль Комітету з питань інтеграції України до ЄС у процесі виконня Україною умов Угоди про асоціацію з ЄС у сфері захисту довкілля

Комітет з питань інтеграції України до ЄС проводить вивчення та експертизу усіх, внесених на розгляд Верховною Радою законопроєктів, на відповідність праву ЄС та міжнародним зобов’язанням України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.