ЄС
розвінчав понад 8000 тисяч кремлівських фейків
Спалах коронавірусу у світі породив безліч міфів навколо нього. Серед
найпопулярніших — COVID-19, нібито, був створений у лабораторіях США і
навмисно поширений серед людей, вірус — це інструмент, щоб підкорити
світ, Євросоюз зазнає краху внаслідок пандемії коронавірусу тощо.
Ці фейки, як і більшість дезінформаційних кампаній протягом останніх
років, походять із Росії. Відстежили їх, проаналізували та розвінчали
фахівці EUvsDisinfo.
EUvsDisinfo — веб-сайт
комунікаційної команди Євросоюзу East Stratcom Task Force з підвищення
обізнаності щодо кремлівської дезінформації. Він включає кілька різних
продуктів:
- Загальнодоступна база даних про дезінформацію: з
2016 року зібрано приклади дезінформації із посиланнями на оригінали та
розвінчано фейки. Станом на квітень 2020 року ця база налічує понад
8000 прикладів.
- Щотижневий огляд дезінформації, Disinformation
Review, де представлені останні приклади в базі даних дезінформації,
щоб окреслити сучасні тенденції. Коли схожі дезінформаційні
повідомлення з’являються в різних ЗМІ, а іноді й різними мовами, це
може бути ознакою появи певних наративів, як спроб сформувати та
поширити особливі сприйняття реальності. Для цього використовують медіа
та соціальні медіа.
- Розділ аналітики. Включає аналітичні матеріали,
інтерв'ю, різноманітні рубрики, а також статті із розважальним
поворотом — наприклад, коли спроби поширити дезінформацію викрили самі
себе.
Як російська окупація України
підштовхнула ЄС почати боротьбу з кремлівською пропагандою
Комунікаційна команда East Stratcom Task Force була створена у квітні
2015 року на підставі ухваленого Євросоюзом 19-20 березня 2015 року
рішення про необхідність «протистояти постійним дезінформаційним
кампаніям з боку Росії».
Приводом до цього стала гібридна війна, яку у 2014 році Росія
розв’язала проти України: спершу Росія анексувала Крим, а згодом
окупувала східні території України. У липні 2014 року війна, яка до
того прямо не зачіпала Євросоюз, несподівано влучила і в його громадян.
Ідеться про рейс MH17 Малайзійських авіаліній з 298 людьми на борту —
серед них 80 дітей та 196 громадян Нідерландів, який був збитий
російською ракетою, запущеною російськими бойовиками з території
України, окупованої Росією.
Російська війна в Україні весь час супроводжується великою
дезінформаційною кампанією, в якій відверта брехня відіграє ключову
роль. Ця гібридна операція включає засоби не тільки воєнної окупації та
дестабілізації України. Її мета — підірвати позиції України в очах
міжнародної спільноти, посіявши сумніви і сум’яття. Окрім України,
мішенню прокремлівської пропаганди є і її союзники, зокрема,
держави-члени Євросоюзу. Щоб протистояти брехні кремлівської
пропагандистської машини та розвінчати створені нею міфи, була створена
East Stratcom Task Force.
Завдання East Stratcom Task Force
- Зробити комунікацію ЄС більш ефективною, з
особливим акцентом на країни Східного партнерства (Україна, Молдова,
Азербайджан, Вірменія, Грузія, Білорусь). Щоб аудиторія була озброєною
проти дезінформації, спрямованої, наприклад, на відносини між ЄС та
Україною, — підвищити рівень обізнаності про ЄС.
- Сприяти зміцненню вільних та незалежних ЗМІ в
регіоні. Один із найкращих способів зробити суспільство стійким до
дезінформації — це наявність потужних і надійних незалежних
інформаційних ресурсів, включаючи засоби масової інформації, та
дотримання основних журналістських стандартів.
- Підвищити обізнаність щодо проблеми дезінформації.
Збирати приклади дезінформації та демонструвати їх, викриваючи брехню.
Що треба знати про дезінформацію
1. Дезінформація часто непомітна. Її мета — посіяти
сумніви, невпевненість та недовіру навіть до науково доведених фактів.
2. Повторена багато разів брехня стає правдою — закон
дезінформації, підтверджений дослідженнями в галузі психології. Що
більше разів наш мозок обробляє одне і те ж повідомлення — то легше
воно засвоюється. Створюється ілюзія усвідомлення істини, хоча може
йтися про відверту брехню.
3. Ефект луни. Що більше різних джерел підхоплює
дезінформацію, то далі і гучніше вона розноситься. Завдання журналістів
— перевіряти факти і джерела.
4. Суперечки — благодатний ґрунт для дезінформації.
Там, де немає єдності — легше посіяти сумніви і страх, а відтак —
нав’язати неправдиві меседжі та переконання.
5. Ще одна стратегія дезінформації — поширити якомога
більше суперечливої інформації. Переконати аудиторію в тому, що версій
так багато, що знайти правду просто неможливо.
Більше про дезінформацію — як вона працює, які найновіші тренди у
світі, чому вона небезпечна і якими можуть бути наслідки — доступно на
сайті
EUvsDisinfo. Там же
приклади фейків та їхнє розвінчання. У меню обираєте зручну мову.
Наразі доступні англійська, німецька та російська.
Створено за матеріалами https://euvsdisinfo.eu/