«Відкрите небо», другий транш макрофінансової допомоги та заклики до реформ — підсумки 23 Саміту Україна-ЄС

ЄС представляли:

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, Голова Європейської Ради Шарль Мішель та Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель. Учасники обговорили виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, наступні кроки у запровадженні поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, посилення економічної інтеграції, співпрацю із протидії гібридним загрозам та боротьбу з дезінформацією, а також саміт Східного партнерства, що запланований на 15 грудня у Брюсселі. За результатами саміту було підписано спільну заяву сторін.

Довгоочікуване «відкрите небо»

Одним з найбільший досягнень цього саміту для України вважають підписання Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС, відомої також, як Угода про «відкрите небо». Спільний авіаційний простір Україна-ЄС створить умови для нових комерційних можливостей авіаперевізників України і держав-членів ЄС, а також сприятиме залученню інвестицій в авіаційну сферу України. Ця угода, зокрема, допоможе зняти монополію на окремі маршрути, встановлену двосторонніми договорами, а також полегшить відкриття нових маршрутів між українськими та європейськими містами, і як наслідок – дасть змогу зменшити ціни на квитки.

За Угодою про «відкрите небо» всі авіакомпанії Євросоюзу зможуть здійснювати прямі рейси з будь-якої точки ЄС до будь-якого аеропорту України та навпаки. Усі обмеження на польоти між Україною та Європейським Союзом будуть скасовані, а положення про відкриту та чесну конкуренцію гарантуватимуть рівні умови авіаперевізникам. Також угода сприятиме контактам між людьми та розширюватиме комерційні можливості та торгівлю між ЄС та Україною. А це, зі свого боку, стане цінним інструментом імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС і, зокрема, поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Угода про спільний авіаційний простір з ЄС була парафована ще у 2013 році, проте досі не була підписана через британсько-іспанську суперечку щодо належності Гібралтару. 9 квітня 2021 року Єврокомісія схвалила оновлене рішення Ради ЄС щодо «відкритого неба» з Україною. І хоча підписана учора Угода ще має бути ратифікована обома сторонами до офіційного набуття чинності, вона почне застосовуватися з моменту підписання.

Макрофінансова допомога

Європейський Союз на 23 Саміті підтвердив, що виділить Україні другий транш макрофінансової допомоги у розмірі 600 млн євро. Для її отримання Україна мала реалізувати вісім кроків, які були передбачені Меморандумом про надання цієї допомоги. Серед обов’язкових умов були: боротьба з корупцією, реформування судової системи, зокрема, реформа Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя, зміцнення управління державними фінансами, належне урядування та верховенство права, також — поліпшення бізнес середовища та управління державними підприємствами. У спільній заяві ЄС нагадує Україні про важливість продовжувати реалізацію розпочатих реформ та дотримуватись зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом: «Ми привітали виконання умов надзвичайної Програми макрофінансової допомоги ЄС для України та взяли до відома рішення про виділення другого траншу обсягом 600 млн євро. — йдеться у спільній заяві. — Ми підкреслюємо важливість продовження відповідних реформ. Ми підтвердили важливість підтримки макроекономічної стабільності України та дотримання зобов’язань перед МВФ».

Що з інтеграцією?

Євросоюз вкотре підтвердив європейські прагнення України без будь-яких строків і згадок про перспективи членства. Угода про асоціацію з ЄС і далі залишається найдієвішим інструментом поступової інтеграції до Європейського Союзу: «Ми нагадали, що ефективна імплементація Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка пов’язана з ширшим процесом регуляторного зближення та відповідними необхідними реформами, сприятиме створенню умов для поглиблення економічних та торговельних відносин з ЄС, які приведуть до подальшої поступової економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію. Ми домовилися повною мірою використовувати потенціал Угоди про асоціацію та підкреслили взаємні зобов’язання для досягнення цієї мети», — вказано у заяві.
 
Перегляд Угоди про асоціацію, економічна та енергетична інтеграція

Європейський Союз відзначив попередню оцінку готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA) — ак званий «промисловий безвіз» та привітали початок другого етапу попереднього оцінювання інфраструктури якості: «Ми привітали вже досягнуті результати імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла суттєвому зростанню двосторонніх торговельних потоків з початку її застосування у січні 2016 року та перетворенню ЄС у найбільшого торговельного партнера України. Ми також визнали прогрес, досягнутий Україною у регуляторному наближенні до права ЄС, необхідному для належного функціонування ПВЗВТ», вказано у заяві.

Президентка Урсула фон дер Лайєн заявила: «Європейський Союз надає надзвичайно важливого значення своїм відносинам з Україною. Разом ми побудували особливе партнерство, засноване на взаємній солідарності та дружбі. Ми поділяємо зобов’язання щодо зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції України до Європейського Союзу, у багатьох сферах досягнуто прогресу. Ми продовжимо працювати разом над невикористаними можливостями, які пропонує Угода про асоціацію Україна-ЄС. Це, разом зі збереженням єдності щодо санкцій, свідчить, що прихильність ЄС до України залишається непохитною».

Сторони також домовилися про важливість подальшої співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України з енергетичним ринком ЄС: «Ми домовились про створення робочої групи високого рівня у рамках нашого двостороннього енергетичного партнерства для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні. Ми також погодилися координувати подальші кроки щодо інтеграції ринків газу та електроенергії. Сторона ЄС підтвердила свою повну підтримку синхронізації інтегрованої енергосистеми України з європейською мережею ENTSO-E після виконання всіх необхідних технічних та ринкових передумов», — йдеться у заяві.

Україна та ЄС підкреслили важливість спільної роботи проти будь-яких потенційних зусиль третіх сторін використовувати енергію як зброю, зокрема в контексті наслідків для стабільності транзиту газу територією України: «Ми підкреслюємо важливість енергетичного партнерства між Україною та ЄС на високому рівні для обговорення стратегічних аспектів енергетичного співробітництва, яке забезпечить платформу для посилення енергетичної безпеки та зеленого переходу в Україні та ЄС».

Підтримка України з чіткою прив'язкою до впровадження реформ

У Спільній заяві за результатами Саміту Європейський Союз чітко і недвозначно підтвердив свою підтримку України із зауваженням про те, що ця допомога залежатиме від реалізації конкретних реформ. «ЄС підтвердив свою постійну суттєву підтримку України з чіткою прив'язкою до ефективного впровадження реформ та політик. ЄС нагадує, що з 2014 року ЄС та європейські фінансові інституції мобілізували безпрецедентний пакет кредитів та грантів обсягом понад 17 мільярдів євро. ЄС має намір запропонувати у 2021 році двосторонню фінансову допомогу в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) для підтримки ключових реформ та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі», йдеться у заяві.

Доступ України до програм «Горизонт Європа» та «Креативна Європа»

На саміті було підписано угоди про участь України у програмах «Горизонт Європа», у Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025) та у програмі «Креативна Європа». Українські дослідники, новатори та представники креативної сфери зможуть брати участь у цих програмах. Бюджет рамкової програми «Горизонт Європа» — 95,5 млрд євро, Європейського співтовариства з атомної енергії — 1,38 млрд євро. Учасники з України зможуть брати участь у конкурсах програм  на тих самих умовах, що і громадяни держав-членів ЄС. «Підписання документа забезпечить правову базу для співпраці у науковій і науково-технічній сфері та створить передумови, необхідні для прискорення становлення України як впливової європейської держави шляхом розширення міжнародного науково-технічного співробітництва, забезпечить необхідні кроки для інтеграції нашої країни до Європейського дослідницького простору», — вказано у Спільній заяві. Також сторони підписали Угоду про участь України у програмі «Креативна Європа» на 2021-2027 роки. Її бюджет — 2,4 млрд євро, реалізується програма за трьома напрямами: культура, медіа та міжсекторальна взаємодія.

Підтримка суверенітету та територіальної цілісності України

Євросоюз ще раз підтвердив, що не визнає та продовжує засуджувати незаконну анексію Росією українського Криму та Севастополя, посилення мілітаризації півострова, серйозне погіршення там ситуації з правами людини, а також обмеження свободи в’їзду громадян України на Кримський півострів та виїзду з нього. «Ми повторили наш заклик до Росії невідкладно припинити підбурення конфлікту наданням фінансової та військової допомоги озброєним формуванням, які вона підтримує, а також вивести російські війська та техніку від східного кордону України та Кримського півострову», — йдеться у заяві.

Фото @MattiMaasikas