Головна >
Текстові публікації >
Новини
06 жовтня 2020, 12:20
У Брюсселі 6 жовтня відбувся 22-й саміт між Європейським Союзом та
Україною.
Головними його здобутками є підписання трьох важливих угод щодо підтримки України Європейським Союзом, підписання Угоди з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту 300 млн євро, а також запевнення, що «безвіз» між Україною та ЄС залишиться і після пандемії, щоправда, за умови продовження і завершення в Україні вже розпочатих реформ, зокрема, реформи судової влади та антикорупційних органів.
Європейський Союз на саміті представляли Президент Європейської Ради Шарль Мішель і Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн не змогла взяти участь, оскільки перебувала на карантині. Україну представляв Президент Володимир Зеленський.
За результатами саміту сторони підписали три угоди про співпрацю:
Угоду на 30 млн євро щодо підтримки ЄС програми «Міцні регіони». Вона допоможе підвищити стійкість України, в тому числі до гібридних загроз і проти пандемії COVID-19. Програма також підтримуватиме якісні незалежні медіа та боротьбу проти дезінформації, сприятиме встановленню зв’язків із населенням територій, непідконтрольних українській владі.
Угоду на 20 млн євро для зміцнення спроможності організацій громадянського суспільства для участі у розробці та впровадженні реформ.
Третя із підписаних угод — «Кліматичний пакет для сталої економіки» із бюджетом у 10 мільйонів євро підтримає Україну у розробці цілісного підходу до реструктуризації ключових економічних галузей в напрямку до впровадження низьковуглецевої економіки.
Крім цього, в рамках Саміту підписали Угоду між Урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 300 млн євро для проведення термомодернізації громадських будівель в Україні, а також Гарантійну угоду «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» на загальну суму 30 млн євро.
Європейський Союз також погодився оновити Угоду про асоціацію з Україною. На цьому наполягала Україна. Оновлення стосуватиметься таких сфер як цифровий ринок, захист довкілля, фінансову співпрацю та впровадження заходів, передбачених участю України в імплементації Європейського Зеленого курсу.
Європейські партнери запевнили, що чинною залишиться і угода про так званий «безвіз». Українці зможуть вільно подорожувати в ЄЄ після скасування обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Водночас в ЄС застерегли Україну щодо важливості виконання критеріїв «безвізу» та пришвидшення зусиль щодо завершення розпочатих реформ.
Впровадження «промислового безвізу» між Україною та ЄС зараз тільки на початковій стадії. Сторони домовилися про започаткування місії з попередньої оцінки готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. Іншими словами — місія оцінюватиме, чи виконала Україна усі умови для скасування додаткової сертифікації промислових товарів для їхнього експорту до ЄС.
Не вдалося на саміті підписати Угоду про Спільний авіаційний простір. У заяві за результатами саміту сказано: «Ми нагадали про важливість та підтвердили наше зобов'язання укласти Угоду про спільний авіаційний простір у найближчу можливу дату». Однак коли саме це відбудеться — не вказано.
Чого ЄС чекає від України?
Європейський Союз, запевнили Україну на саміті, — і далі залишається найміцнішим і найнадійнішим партнером України, однак на саміті ще раз наголосили, що запорукою плідної та успішної співпраці з ЄС є завершення Україною розпочатих реформ. «Ми домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема, судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) і боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції. Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів («деолігархізація»). У зв’язку з цим ми підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні», — йдеться у спільній заяві за результатами саміту.
Незалежність судової системи, системи держуправління та антикорупційних органів, прокуратури є також однією з умов отримання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС Україні. Для отримання 600 мільйонів євро допомоги Україна зобов’язана також забезпечити прозорість медичних закупівель, провести податкову та митну реформу, а також забезпечити прозорі умови та чесну конкуренцію на ринку газу в Україні.
Три нові програми підтримки та застереження про необхідність реформ
Головними його здобутками є підписання трьох важливих угод щодо підтримки України Європейським Союзом, підписання Угоди з Європейським інвестиційним банком на отримання кредиту 300 млн євро, а також запевнення, що «безвіз» між Україною та ЄС залишиться і після пандемії, щоправда, за умови продовження і завершення в Україні вже розпочатих реформ, зокрема, реформи судової влади та антикорупційних органів.
Європейський Союз на саміті представляли Президент Європейської Ради Шарль Мішель і Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн не змогла взяти участь, оскільки перебувала на карантині. Україну представляв Президент Володимир Зеленський.
За результатами саміту сторони підписали три угоди про співпрацю:
Угоду на 30 млн євро щодо підтримки ЄС програми «Міцні регіони». Вона допоможе підвищити стійкість України, в тому числі до гібридних загроз і проти пандемії COVID-19. Програма також підтримуватиме якісні незалежні медіа та боротьбу проти дезінформації, сприятиме встановленню зв’язків із населенням територій, непідконтрольних українській владі.
Угоду на 20 млн євро для зміцнення спроможності організацій громадянського суспільства для участі у розробці та впровадженні реформ.
Третя із підписаних угод — «Кліматичний пакет для сталої економіки» із бюджетом у 10 мільйонів євро підтримає Україну у розробці цілісного підходу до реструктуризації ключових економічних галузей в напрямку до впровадження низьковуглецевої економіки.
Крім цього, в рамках Саміту підписали Угоду між Урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 300 млн євро для проведення термомодернізації громадських будівель в Україні, а також Гарантійну угоду «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)» на загальну суму 30 млн євро.
Європейський Союз також погодився оновити Угоду про асоціацію з Україною. На цьому наполягала Україна. Оновлення стосуватиметься таких сфер як цифровий ринок, захист довкілля, фінансову співпрацю та впровадження заходів, передбачених участю України в імплементації Європейського Зеленого курсу.
Європейські партнери запевнили, що чинною залишиться і угода про так званий «безвіз». Українці зможуть вільно подорожувати в ЄЄ після скасування обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Водночас в ЄС застерегли Україну щодо важливості виконання критеріїв «безвізу» та пришвидшення зусиль щодо завершення розпочатих реформ.
Впровадження «промислового безвізу» між Україною та ЄС зараз тільки на початковій стадії. Сторони домовилися про започаткування місії з попередньої оцінки готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. Іншими словами — місія оцінюватиме, чи виконала Україна усі умови для скасування додаткової сертифікації промислових товарів для їхнього експорту до ЄС.
Не вдалося на саміті підписати Угоду про Спільний авіаційний простір. У заяві за результатами саміту сказано: «Ми нагадали про важливість та підтвердили наше зобов'язання укласти Угоду про спільний авіаційний простір у найближчу можливу дату». Однак коли саме це відбудеться — не вказано.
Чого ЄС чекає від України?
Європейський Союз, запевнили Україну на саміті, — і далі залишається найміцнішим і найнадійнішим партнером України, однак на саміті ще раз наголосили, що запорукою плідної та успішної співпраці з ЄС є завершення Україною розпочатих реформ. «Ми домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема, судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) і боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції. Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів («деолігархізація»). У зв’язку з цим ми підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні», — йдеться у спільній заяві за результатами саміту.
Незалежність судової системи, системи держуправління та антикорупційних органів, прокуратури є також однією з умов отримання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС Україні. Для отримання 600 мільйонів євро допомоги Україна зобов’язана також забезпечити прозорість медичних закупівель, провести податкову та митну реформу, а також забезпечити прозорі умови та чесну конкуренцію на ринку газу в Україні.
Фото — @MattiMaasikas